Варьирование юридической лексики исследуется на материале субституции лексем со значением лица. Вслед за В. Г. Гаком и В. М. Лейчиком рассмотрены три вида речевого варьирования (субституции) - морфологический, семантический и денотативный. Подробно описаны разновидности семантической субституции как основного вида варьирования юридической лексики.

Висвітлено одну із актуальних проблем правничої лінгвістики сьогодення, а саме проблему термінологічної точності. Становлення України як незалежної суверенної держави загострило проблему створення національної термінології в усіх без винятку галузях суспільної діяльності. Особливо нагальною є потреба у загальновизнаній правничій термінології, яка є не лише формальним атрибутом державності, а й орієнтиром для розв'язання інших термінологічних проблем. Мета роботи - спроба окреслити те коло проблем, які є актуальними для правничої лінгвістики сьогодення, а саме проблему термінологічної точності, яка є дуже актуальною, тому що намову впливають багато факторів. Таким чином, до факторів, які суттєво впливають на створення ефективних текстів законодавства, дослідники відносять такий об'єктивний чинник, як багаторічне панування російської мови у галузі права, а серед суб'єктивних - відсутність єдиної теоретично та методологічно обгрунтованої політики у сфері їх термінологічно-мовного оформлення.

Проаналізовано родо-видові зв'язки термінів у термінологічній системі криміналістичної експертизи. За допомогою такого дослідження аналізується внутрішня системна будова терміносистеми, встановлюється роль і місце кожного терміна всередині поняттєвої сфери. Спеціальна лексика криміналістичної експертизи має досить різноманітний склад і незвичний характер свого вираження, що потребує ретельного опрацювання її системних зв'язків. На сьогодні терміносистема криміналістичної експертизи належить до малодосліджених галузей знань. Шляхом проведеного дослідження встановлено, що кожен з основних термінів терміносистеми криміналістичної експертизи виступає гіперонімом для гіпонімічного ланцюжка понять. Зазначене пояснюється тим, що визначення найменшого об'єкта становить сутність криміналістичного дослідження, тобто через аналіз родових ознак на основі спеціальних знань установлюється приналежність конкретного об'єкта до певного виду, тобто відбувається його ідентифікація. У терміносистемі криміналістичної експертизи рівнозначно активними є послідовний і паралельний тип родового і видового зв'язку термінологічних ланцюжків, що надає її складу чіткої підпорядкованості. Кожен наступний термін має вужче значення порівняно із попереднім, що зумовлюється специфікою поняттєвої бази криміналістичної галузі взагалі. Гіпонімічна парадигма термінів досліджуваної терміносистеми відбиває поняттєву сферу криміналістичної експертизи. Встановлено, що терміни-гіпоніми у терміносистемі криміналістичної експертизи здатні виступати гіперонімами, стаючи виразниками родових понять. На основі проведеного дослідження визначено, що у терміносистемі криміналістичної експертизи родо-видові відношення виконують основну змістовну функцію, на їх основі базується вся ієрархічна організація досліджуваної термінології.

Проаналізовано родо-видові зв'язки термінів у термінологічній системі криміналістичної експертизи. За допомогою такого дослідження аналізується внутрішня системна будова терміносистеми, встановлюється роль і місце кожного терміна всередині поняттєвої сфери. Спеціальна лексика криміналістичної експертизи має досить різноманітний склад і незвичний характер свого вираження, що потребує ретельного опрацювання її системних зв'язків. На сьогодні терміносистема криміналістичної експертизи належить до малодосліджених галузей знань. Шляхом проведеного дослідження встановлено, що кожен з основних термінів терміносистеми криміналістичної експертизи виступає гіперонімом для гіпонімічного ланцюжка понять. Зазначене пояснюється тим, що визначення найменшого об'єкта становить сутність криміналістичного дослідження, тобто через аналіз родових ознак на основі спеціальних знань установлюється приналежність конкретного об'єкта до певного виду, тобто відбувається його ідентифікація. У терміносистемі криміналістичної експертизи рівнозначно активними є послідовний і паралельний тип родового і видового зв'язку термінологічних ланцюжків, що надає її складу чіткої підпорядкованості. Кожен наступний термін має вужче значення порівняно із попереднім, що зумовлюється специфікою поняттєвої бази криміналістичної галузі взагалі. Гіпонімічна парадигма термінів досліджуваної терміносистеми відбиває поняттєву сферу криміналістичної експертизи. Встановлено, що терміни-гіпоніми у терміносистемі криміналістичної експертизи здатні виступати гіперонімами, стаючи виразниками родових понять. На основі проведеного дослідження визначено, що у терміносистемі криміналістичної експертизи родо-видові відношення виконують основну змістовну функцію, на їх основі базується вся ієрархічна організація досліджуваної термінології.